Поради батькам першокласників
- Складіть приблизний план режиму дня школяра.
- Будіть дитину спокійно і ласкаво. Відкривши очі, вона має побачити ваше усміхнене обличчя. Не підганяйте дитину і не смикайте по дрібницях. Постарайтеся правильно розрахувати час, необхідний для зборів у школу. Дитина не встигла зібратися? Завтра розбудіть її трохи раніше.
- Погодуйте дитину сніданком. Якщо вона з якоїсь причини відмовляється їсти, не примушуйте, обмежтеся йогуртом чи бананом. Не забудьте покласти в портфель яблуко, бутерброд, водичку.
- Пам’ятайте, що першокласник — це ще маленька дитина. Для неї усе ще важливі ігри й іграшки, вона як і раніше любить, коли ви читаєте казку і перед сном співаєте колискову. Усе це допоможе дитині позбутися напруги, відчути себе спокійно і впевнено.
Як визначити, чи «прижилася» дитина в класі?
- Не намагайтеся відповісти на це питання на другий день навчання. Процес адаптації до школи, як правило, займає від 2 – 3 тижнів до півроку.
- Чи добре адаптувався ваш школяр, ви зможете судити по тому, наскільки успішно він справляється з навчальною програмою. Якщо навчання дається йому занадто легко, і він починає нудьгувати чи, навпаки, програма настільки складна, що в нього «опускаються руки», — порадьтеся з вчителькою і разом виробіть індивідуальний підхід до дитини.
- Не забувайте, що є періоди, коли дитині вчитися складніше: школяр швидко стомлюється, знижується його працездатність. Для першокласника особливо важкі перші 4 – 6 тижнів, кінець другої чверті, перший тиждень після зимових канікул і середина третьої чверті.
- Зверніть увагу, з яким настроєм дитина іде в школу. Їй подобається учитися, вона із задоволенням бере участь у всіх класних заходах? Вона спілкується з однокласниками, з повагою говорить про свою першу вчительку? Усе це — важливі ознаки гарної адаптації.
- Якщо щось не виходить, дитина звертається по допомогу до вас чи вчителя, але, при цьому, прагне виконати завдання сама? Порадійте за свого школяра — його розвиток йде в потрібному напрямку.
- Іноді процес звикання до школи може затягтися на весь перший рік навчання. При цьому успіхи можуть чергуватися з проблемами. Але при уважному ставленні вчителя і батьків до дитини – усі труднощі можна успішно подолати.
Чи варто розпитувати, як пройшов день?
- З посмішкою зустрічайте дитину після школи. Фрази типу: «що ти одержав?» чи «ну як, сьогодні без зауважень?» — не кращий початок спілкування. Дайте дитині розслабитися. Якщо вона явно чимось засмучена, не намагайтеся одразу ж дізнатися про причину. Можливо, вона сама розповість чи пізніше ви обережно поцікавитеся в неї.
- Якщо ж дитина хоче поділитися з вами чимось важливим, не відкладайте розмову — вислухайте. Перші тижні перебування в школі — це суцільний потік важливих подій, нових вражень. Уроки, зміни, знайомства. Перші перемоги, перші образи… Ну як не поділитися цим з батьками? Дитина розповідає вам про успіхи чи невдачі своїх однокласників? Не перебивайте її питанням «а як ти?» (тебе викликали, ти зрозуміла, вирішила, зробила…). У цю хвилину дитина ділиться з вами щиросердечними переживаннями, не зациклюйтесь на результатах її навчання і поведінці. Якщо дитина не знайде у вас щиросердечного відгуку, незабаром потік розповідей висохне. Не тому, що кількість подій у її житті різко зменшиться, просто вона віддалиться від вас.
Ще кілька коротких порад батькам першокласників:
- На початку навчального року постарайтеся як можна рідше залишати дитину в групі продовженого дня;
- Краще візьміть відпустку чи відгули, щоб приділити більше уваги своєму першокласнику, допомогти йому адаптуватися до школи;
- Якщо дитині подобається в школі, підтримайте її;
- Якщо є які-небудь утруднення, не панікуйте і не метушиться в присутності дитини, усі проблеми вирішуйте з вчителем і шкільним психологом;
- Слідкуйте за станом шкільних речей дитини, це допоможе їй при роботі в класі скоріше зорієнтуватися і розпочати роботу;
- Частіше обіймайте і пригортайте свого юного школяра, бо будь-яка підтримка (тілесна чи словесна) дуже важлива для ВАШОЇ дитини.