Поради батькам першокласника

Поради батькам першокласників

  • Складіть приблизний план режиму дня школяра
  • Будіть дитину спокійно і ласкаво. Відкривши очі, вона має побачити ваше усміхнене обличчя. Не підганяйте дитину і не смикайте по дрібницях. Навіть якщо вам здається, що вона копається, усе рівно не нервуйте. Постарайтеся правильно розрахувати час, необхідний для зборів у школу. Дитина не встигла зібратися? Завтра розбудіть її трохи раніш.
  • Погодуєте дитину сніданком. Якщо вона з якоїсь причини відмовляється їсти, не примушуйте, обмежтеся йогуртом чи бананом. Не забудьте покласти в портфель яблуко, бутерброд, водичку у маленькій бутилочці.
  • Пам’ятайте, що першокласник — це ще маленька дитина. Для неї усе ще важливі ігри й іграшки, вона як і раніше любить, коли ви читаєте казку і перед сном співаєте колискову. Зрештою, її потрібно просто потримати на руках! Усе це допоможе дитині позбутися напруги, відчути себе спокійно і впевнено.

Як визначити, чи «прижилася» дитина в класі?

  • Не намагайтеся відповісти на це питання на другий день навчання. Процес адаптації до школи, як правило, займає від 2—3 тижнів до півроку.
  • Чи добре адаптувався ваш школяр, ви зможете судити по тому, наскільки успішно він справляється з навчальною програмою. Якщо навчання дається йому занадто легко, і він починає нудьгувати чи, навпаки, програма настільки складна, що в нього «опускаються руки», — порадьтеся з вчителькою і разом виробіть індивідуальний підхід до дитини.
  • Не забувайте, що є періоди, коли дитині вчитися складніше: школяр швидко стомлюється, знижується його працездатність. Для першокласника особливо важкі перші 4 – 6 тижнів, кінець другої чверті, перший тиждень після зимових канікул і середина третьої чверті.
  • Зверніть увагу, з яким настроєм дитина іде в школу. Їй подобається учитися, вона із задоволенням бере участь у всіх класних заходах? Вона спілкується з однокласниками, з повагою говорить про свою першу вчительку? Усе це — важливі ознаки гарної адаптації.
  • Якщо щось не виходить, дитина звертається по допомогу до вас чи вчителя, але, при цьому, прагне виконати завдання сама? Порадійте за свого школяра — його розвиток йде в потрібному напрямку.
  • Іноді процес звикання до школи може затягтися на весь перший рік навчання. При цьому успіхи можуть чергуватися з проблемами. Але при уважному ставленні вчителя і батьків до дитини – усі труднощі переборні.

Чи варто розпитувати, як пройшов день?

  • Не обрушуйтеся на школяра з питаннями, ледь він переступить поріг. Фрази типу: «що ти одержав?» чи «ну як, сьогодні без зауважень?» — не кращий початок спілкування. Дайте дитині розслабитися. Якщо вона явно чимось засмучена, не намагайтеся одразу ж дізнатися про причину. Можливо, вона сама розповість чи пізніше ви обережно поцікавитеся в неї.
  • Якщо ж дитина хоче поділитися з вами чимось важливим, не відкладайте розмову, не відмахуйтесь від неї — вислухайте. Перші тижні перебування в школі — це суцільний потік важливих подій, нових вражень. Уроки, зміни, знайомства. Перші перемоги, перші образи… Ну як не поділитися цим з батьками? Дитина розповідає вам про успіхи чи невдачі своїх однокласників? Не перебивайте її питанням «а як ти?» (тебе викликали, ти зрозуміла, вирішила, зробила…). У цю хвилину дитина ділиться з вами щиросердечними переживаннями, не зациклюйтесь на результатах її навчання і поведінці. Якщо дитина не знайде у вас щиросердечного відгуку, дуже незабаром потік розповідей висохне. Не тому, що кількість подій у її житті різко зменшиться, просто вона віддалиться від вас.

Ще кілька коротких порад батькам першокласників:

  • На початку навчального року постарайтеся як можна рідше залишати дитину в групі продовженого дня.
  • Краще візьміть відпустку чи відгули, щоб приділити більше уваги своєму першокласнику, допомогти йому адаптуватися до школи;
  • Якщо дитині подобається в школі, підтримаєте її;
  • Якщо є які-небудь утруднення, не панікуйте і не метушиться в присутності дитини, усі проблеми
  • Вирішуйте з вчителем і шкільним психологом;
  • Слідкуйте за станом шкільних речей дитини, це допоможе їй при роботі в класі скоріше зорієнтуватися і розпочати роботу;
  • Частіше обіймайте і пригортайте свого юного школяра, бо будь-яка підтримка (тілесна чи словесна) дуже важлива для ВАШОЇ дитини.